ЗДО № 31 "Малятко"

У роки шістдесяті, коли нікуди було дітися кожному маляті.
І мами, і тата,бабусі й дідусі за голови хапалися: "Що робити, як же бути, щоб і працю не забути та малят нагодувати,пестувати, звеселяти, щоб під наглядом були і здоровими росли?"
Довго думали, гадали та й нараду - то зібрали. На нараді той прийняли:
Щоб малята здорові були,щоб розумниками росли;
Щоб батьки працювали та державі вугілля добували.
Щоб було де підростати маляті, під наглядом пильним, в теплі і добрі, де б грою занятись змогли би вони.
Закипіла тут робота, зайнялися ділом справжнім,
Цеглик за цегликом, готуємо розчин - 
Ось вам фундамент. А ось - етажі
Швидко з'явились, немов міражі.
Світлі віконця та вікнапросторні,
є де пограти, поїсти та спати,
іграшки,стільця, м'якенькі кроваті.
Сонечко сяє,щебечуть пташки - 
Все навкруги прославля залюбки
Руки робочі, руки майстрів, 
Що збудували для малюків,
гарний, просторий, будиночок двоповерховий.
Перші їдуть в колясках
в ясла дитячі під назвою "Малятко".
Їх на порозі зустрічає сама
завідуюча перша - Ніна Андріївна Семисошенко.
Разом з нею медсестри - помічники
Діток по групам розводять вони.
Так почалося життя дитсадка,
але історія далі така...
Роки пройшли і ось вісімдесяті
На новий шлях треба вставати "Маляті".
Не тільки бавитись у затишку милім,
але ще й навчатись, займатися ділом.
Держава зробила відповідальний крок - 
Ясла "Малятко" перетворили в садок.
В садочку з'явилися люди нові - 
професійні вихователі.
Вони прийшли з валізою знань,
щоб прилучити малят до навчань,
з серцем турботливим, з душою відкритою,
З купою задумок, ще не розкритих.
В ногу із ними ідуть помічниці:
Добрі,працьовиті,кмітливі трудівниці.
Осьі завідувачка з'явилась нова - 
Кайдаш Лілія Миколаївна.
Медичною сестрою стала Мухина Тетяна
і одразу взялася за роботу жваво.
Потрібні були чималі зусилля,
Щоб у садку з'явились музичні дозвілля.
Групу перебудували в музичну залу,
І дзвінко у залі музики залунали.
Хазяйнує там Любов Миколаївна Крот - 
разом із дітьми танцює, співає,
свята проводить, вистави складає.
А щоб бути спритним, швидким,
з фізкультурою дружити
Треба разом з вихователем до фіз.зали ходити.
Рік за роком зростають малятка,
Тут перші кроки роблять дитятки:
Перші "агу" та перше слово "мама"
Вимовляютьв яслах розумники славні.
Турботливі медсестри за ними доглядають,
а няні сердечні колискові співають,
Годують та миють, пещуть малят,
Веселих, дотепних дівчат і хлоп'ят.
До речі , згадаємо тут кухарів,
Чиї руки залюбки готують для дітлахів:
Каші й компоти, пудинги і киселі -
Все з апетитом їдять малюки.
Життя іде, збігають шляхи.
На дворі вже дев'яності роки.
Перебудова в Державі, в серцях,
і у садочку також, на місцях.
Нове обличчя ясла - садка - 
Медведєва Лідія Артемівна.
З пилом і жаром взялася вона
За нові напрямки в роботі садка.
Саме під її началом
Мова українська в садочку зазвучала.
2000 рік - події цікаві почксні,
Насичені і дуже яскраві.
Перша подія - наш дитсадок,
у майбутнє зробив важливий крок:
Присвоєно звання - "україномовний ясла - садок".
Друга подія - творчий звіт.
Він зібрав навколо себе поважних осіб.
Вониприбули перевіряти,
Життю та праці оцінку давати.
Але колективсебе не підвів,
оцінку "відмінно" він получив - 
за творчу майстерність,натхнення і пил.
Діти наші розумні, кмітливі,
Спритні в усьому та говорливі.
Рідною мовою вірші читають,
вистави показують,пісні співають,
казочки слухають, гарно малюють,
справи виконують, добре танцюють.
Отже,живе дитсадочок цікаво,
весело,добре,співуче і жваво.
В цім зацікавлений педколектив,
Щоб кожен малюк у садочку радів,
щоб кожного дня
діти поспішали до друзів зрання.
Змістовні заняття та ігри веселі
Не покидають наші оселі.
Маленькі вихованці та їх вчителя
Разом крокують в майбутнє - 21 сторіччя.
А нашій історії немає кінця,
бо все продовжується, а саме - життя.​